Original manuscript received August 25, 2018

Revised manuscript accepted May 20, 2019

Результати та дискусії

Психолінгвістика 2.0 вивчає психологічні та лінгвістичні аспекти мовної діяльності людини в соціальних медіа, соціальні й психологічні аспекти використання мови в процесах мовленнєвої комунікації за допомогою платформ і сервісів веб 2.0 індивідуальної мислемовної діяльності (Леонтьев, 1989, 2003). Предметом дослідження психолінгвістики 2.0 є перш за все мовленнєва діяльність як специфічно людський вид діяльності, її психологічний зміст, структура, види (способи), у яких вона здійснюється, форми, у яких вона реалізується, виконувані нею функції. І якщо предметом психолінгвістики (Altmann, 2002; Harley, 2005; Traxler & Gernsbacher, 2006; Trevisan & Garcia, 2019) є «мовленнєва діяльність як ціле і закономірності її комплексного моделювання» (Леонтьев, 2003: 120), то предметом психолінгвістики 2.0 є мовленнєва діяльність в середовищі соціальних медіа і закономірності її комплексного моделювання в даному середовищі. Підкреслимо також, що іншим найважливішим предметом вивчення психолінгвістики 2.0 виступає мова як основний засіб здійснення мовленнєвої та індивідуальної мислемовної діяльності, функції основних знаків мови в процесах мовної комунікації 2.0 (тобто комунікативних процесах, що відбуваються за допомогою сервісів соціальних медіа). Цікаво, що в одній зі своїх робіт останнього періоду О.О. Леонтьєв указує, що метою психолінгвістики є «... розгляд особливостей роботи механізмів породження і сприйняття мови в зв’язку з функціями мовленнєвої діяльності в суспільстві і з розвитком особистості» (Леонтьев, 2003: 298). У зв’язку з цим предметом психолінгвістики
«... є структура процесів мовотворення і мовосприйняття в їх співвідношенні зі структурою мови» (Леонтьев, 2003: 144). Звідси випливає, що предметом психолінгвістики 2.0 є це ж співвідношення між процесами мовотворення і мовосприйняття, тільки обмежені мовним середовищем соціальних медіа. І тут фокус досліджень буде спрямований перш за все на аналіз мовної здатності людини стосовно мовленнєвої діяльності в соціальних медіа, з одного боку, і до системи мови – з іншого. Підкреслимо також, що будь-якого одного, загальноприйнятого визначення предмета дослідження психолінгвістики у вітчизняній і зарубіжній науці досі немає; у різних напрямках і школах психолінгвістики він визначається по-різному. Виходячи з узагальненого визначення предмета психолінгвістики, запропонованого О.О. Леонтьєвим (власне одним із засновників психолінгвістики в СРСР), «предметом психолінгвістики є співвідношення особистості зі структурою і функціями мовленнєвої діяльності, з одного боку, і мовою як головною «складовою творення» образу світу людини – з іншого» (Леонтьев, 2003: 19), метою вивчення психолінгвістики 2.0 повинен стати образ світу людини в соціальних медіа – у новій техномовній формації, породженій технологіями веб 2.0.
Отже, результати проведеного вільного асоціативного експерименту показали таку картину.
«Інтернет» мислиться як «інформація – 100, мережа – 72, спілкування – 53, зв’язок – 18,«–» – 7, Інстаграм – 7, свобода – 6, пора на пенсію – 5, соціальні мережі – 5, безмежний – 5, Браузер Google – 4, телефон – 4, знання – 3, мій немає – 3, ноутбук – 3,
смітник – 3, робота – 3, можливість – 2, час – 2, павутина – 2, планета – 2, провід – 2, простір – 2, світ – 2, амазон, Вайбер, смс, відео з котиками, Вікіпедія, Вконтакті, люди, мій, лист, відкритий доступ, звалище ідей, Телеграм, хороша бібліотека, людина».
Ми бачимо, що «Інтернет» найбільше асоціюється з інформацією і спілкуванням, це – зв’язок, соціальні мережі, свобода і він безмежний. Це знання і можливість, телефон, робота. Цікаво, що часто він не викликає реакцій узагалі, він не потрібен і пора на пенсію. Таким чином, інформаційна, комунікативна і функціональна складова Глобальної мережі найбільше актуалізована в мовній свідомості інформантів – учасників освітнього процесу.
На «соціальні медіа» ми зібрали такі реакції: «« – » – 67, спілкування – 65, інформація – 53, телебачення – 39, реклама – 8, новини – 7, Фейсбук – 6, Інстаграм – 5, пропаганда – 5, пора на пенсію – 5, соціальні мережі – 5, люди – 4, ЗМІ – 4, Youtube – 3,
смітник – 3, розважальний контент – 3, Телеграм – 3, марення – 2,
відеоконтент – 2, спосіб спілкування – 2, вибір – 2, інтернет – 2,
контакт – 2, меми – 2, думки – 2, музика – 2, політика – 2, сфера діяльності – 2, тусовка – 2, фото – 2, аккаунт, бардак, можливості, Вконтакті, газета, зомбі, інтерактивний, інтерес, канал, картинка, неправда, нічого, освіта, однокласники, просування, репортаж, звалище ідей, яскравість».
Аналіз асоціативного ядра на цей стимул показує, що цей термін не дуже знайомий інформантам (на першому місці за частотою стоїть відмова від реагування), а якщо відомий, то найбільше соціальні медіа уявляють як спілкування, тусовку, інформацію, телебачення, рекламу, новини і пропаганду. Їх також асоціюють з соціальними мережами, а також з конкретними сервісами соціальних медіа, такими як Фейсбук, Інстаграм, Телеграм або Ютуб. У даному асоціативному полі зустрічаються і негативні реакції: неправда, нічого, звалище ідей, марення, смітник, що свідчить про неоднозначність сприйняття даного поняття. При цьому інформаційна функція тут виходить на перший план, соціальні медіа виступають як ЗМІ або як певна їх альтернатива.
Реакції на стимул «комунікація» вийшли такими:
«спілкування – 93, телефон – 60, зв’язок – 42, люди – 36, Телеграм – 21, друзі – 5, пора на пенсію – 5, «–» – 5, мережі – 4, час – 3, телебачення – 3, передача інформації – 3, розуміння –
3, прогулянка – 3, взаємодія – 2, можливість – 2, життя – 2,
Телеграм – 2, інтернет – 2, суспільство – 2, листування – 2, розвиток – 2, робота – 2, розмова – 2, e-mail, Вконтакті, бізнес, Джиро, діалог, завод Комунар, Інстаграм, дзвінок, контакт, круто, масова, організованість, викладач, програма, реклама, звалище ідей, засіб, суперечка, суть соціального, втома, чат, емоції, це».
Як видно з наведених асоціацій, «комунікація» мислиться, перш за все, як спілкування, розуміння, зв’язок і телефон. Вона дуже олюднена – це люди, друзі, взаємодія, листування, розвиток і передача інформації. В основному вона сприймається як щось позитивне: засіб, суперечка, суть соціального. Негативних реакцій у полі майже не зустрічається або вони одиничні: утома, звалище ідей.
На стимул «Фейсбук» було отримано таке асоціативне поле:
««–» – 69, новини – 61, спілкування – 56, соціальна мережа – 39, незрозуміло – 20, пора на пенсію – 5, родичі – 5, синій – 5, F – 4, друзі – 4, інформація – 4, не потрібен – 4, політика – 4, робота – 4, складно – 4, старість – 4, Цукерберг – 4, марна штука – 3,
марення – 3, ігри – 3, іноземці – 3, смітник – 3, пости –3, мережа –
3, бізнес – 2, гроші – 2, інтерес – 2, пошук – 2, реклама – 2, тексти – 2, арбітраж, блог, більше, група, дискомфорт, старовина, життя, зал публічної бібліотеки, забутий, логін, мій світ, думки, сміття, треба, незручності, президент, звичка, просвіта, професіонал, публікації, репост, самовираження, сайт, нудно, ЗМІ, дивні співрозмовники, фотографії, читання».
У даному асоціативному полі вражає перш за все кількість відмов від реагування і велика кількість негативно забарвлених реакцій – смітник, складно, старість, марна штука, дискомфорт, іноземці, старовина, марення, дивні співрозмовники і сміття. Найпопулярніша соціальна мережа світу бачиться описово через її дизайн: як F і синя. Цю мережу пов’язують найбільше з новинами, спілкуванням, політикою, інформацією і друзями. Зустрічаються й реакції з семантичної групи освіта, але вони поодинокі: просвіта, професіонал, публікації.
На іменник «Твіттер» було складено наступне асоціативне поле: «пташка – 71,«–» – 67, соціальна мережа – 66, пост – 21, не користуюся – 20, спілкування – 5, думки – 5, пора на пенсію – 5, вираження думок – 4, стислість – 4, твітти – 4, новини – 3, повідомлення – 3, блог – 2, месенджер – 2, розвага – 2, свист – 2, цитата – 2, чат – 2, анекдоти, марно, базіка, нерозумно, голос, щоденник, ділитися, дошка оголошень, життя, залежність, навіщо, Ілон Маск, зірки, Інстаграм, книга, меми, мене немає, сміттєвий бак, не цікаво, не розумію, нові знайомства, нестача часу, щось застаріле, смітник ідей, рідний, репост, свобода, нудно, складність, спам, суперечки, твістер, США, Трамп, текст, трансляції, Фейсбук, фото, юність».
За отриманими реакціями стає зрозумілим, що Твіттер асоціюється з його графічним символом – пташкою. Однак у багатьох він ні з чим не асоціюється (судячи з кількості отриманих відмов), що побічно вказує на те, що інформанти або не користуються цим сервісом або взагалі про нього нічого не знають. Багато опитаних інформантів ним узагалі не користуються. Також його визначають найбільше як соціальну мережу, спілкування, блог і месенджер; він пов’язаний з постами або твітами, новинами, анекдотами тощо. В асоціативному полі зустрічається й багато негативних реакцій: нудно, складність, спам, залежність, марно, базіка, нерозумно, не розумію, нестача часу, щось застаріле, смітник ідей.
Асоціативне поле на іменник «Інстаграм» було наступним:
«фотографії – 84,«–» – 63, показуха – 60, картинки – 25, пора на пенсію – 25, дурість – 6, лайки – 4, стрічка – 4, розвага – 4, мережа – 4, друзі – 3, блог – 2, блогер – 2, життя – 2, іконка Інстаграма –
2, спілкування – 2, популярність – 2, подорожі – 2, реклама – 2, торгівля – 2, Селфі – 2, естетика – 2, альтернатива, богема (після цензури), відео, час, дозвілля, залежність, заробіток, заздрість, цікаво, історії, якість, меми, мода, смітник, обман, відпочинок, навчання, послідовники, смітник образотворчого мистецтва, пост, профіль, надто просте, сторіз, телефон, електронна рамка».
З наведеного асоціативного поля видно, що сервіс Інстаграм найбільше пов›язаний з фотографіями і марнославством (реакція «показуха» має досить високий показник частотності, проте для багатьох він або не знайомий, або викликає негативну реакцію (судячи з кількості відмов (друга позиція за частотністю в асоціативному полі)). В асоціативному полі зустрічається багато негативних реакцій і крім відмов: залежність, заздрість, смітник, обман, смітник образотворчого мистецтва. Однак цей сервіс асоціюється і з спілкуванням, часом, дозвіллям, розвагою, заробітком тощо. У багатьох реципієнтів Інстаграм асоціюється через його функціонал: мережа, блог, друзі, реклама, селфі, лайки. Та Інстаграм – це естетика.
На слово «селфі» наші інформанти відреагували таким чином: «фото – 74, «–» – 64, дівчата – 43, обличчя – 21, камера – 18, палиця – 18, краса – 7, дзеркало – 5, пора на пенсію – 5,
самоствердження – 5, телефон – 5, марення – 3, спогад – 3, дурість – 3, моменти – 3, втіха – 3, я – 3, Інстаграм – 2, друзі – 2, любов до себе – 2, багато фото – 2, море – 2, немає – 2, трата часу – 2, посмішка – 2, фотографія – 2, автопортрет, хвороба, маячня, випендрьож, гламур, смуток, губи, забава, як життя, комплекси, лайки, люблю селфі, настрій, непотрібна річ, буденність, самотність, вікно, показуха, пам’ять, прикол, проти, ракурс, своя фотографія, дивно, сором, фальшивість, фотошоп, емоція».
Отже, слово «селфі» сприймається як фото, дівчата, особа, фотокамера, палиця, краса, дзеркало. Досить багато було отримано на цей іменник і відмов (за частотою вони стоять на другому місці). У цілому, «селфі» визначається і позитивно (про що свідчать реакції люблю селфі, настрій, втіха, забава, самоствердження, спогад, друзі), і негативно (буденність, самотність, трата часу, показуха, хвороба, марення, випендрьож, гламур, дивно, сором, фальшивість). Але перш за все «селфі» – це фото і фотопортрет, а також – емоція.
На «Гугл» ми отримали таке поле асоціацій: «пошуковик – 94, допомога – 69, інформація – 36, відповідь – 35, Гугл – 25, знання – 6, пошук – 6, перекладач – 5, пора на пенсію – 5,«1 і
100 нулів» – 3, гігант – 3, запит – 3, пошта – 3, бібліотека – 2, браузер – 2, всезнаючий – 2, корпорація – 2, любов – 2, навчання – 2, «–» – 2, швидко, геніально, гул (гул бджолиний – шум), докс, дудли, джерело знань і сміття одночасно, карта, мій учитель, знайде все, нейромережа, непогано, погода, привіт, резерв, угу! (голос птиці пугача), порятунок, розум, фінанси, Хром, шпаргалка, енциклопедія, «+»».
За наведеними реакціями на іменник «Гугл» ми розуміємо, що Гугл сприймається виходячи з його функціоналу: це пошуковик, допомога, інформація, відповідь, знання, перекладач, гігант і запит. Це швидко і геніально, і Гугл – це Гугл. Негативних реакцій у його асоціативному полі практично не фіксується, виняток становлять лише пора на пенсію та джерело знання і сміття одночасно. Цей сервіс також асоціюється через його прагматичну і функціональну спрямованість, про що свідчать реакції навчання, всезнаючий, порятунок, шпаргалка, енциклопедія. Зауважимо, що саме цей стимул був мало не єдиним, який викликав реакції, пов’язані з навчальним процесом – мій учитель, навчання.
Месенджер «Телеграм» дав наступне асоціативне поле:
«спілкування – 90, «–» – 85, повідомлення – 30, листування – 25, канал – 6, кращий месенджер – 6, зручно – 6, не цікавлюсь – 5, новини – 5, пора на пенсію – 5, чат – 5, друзі – 4, лист – 3, літачок – 3, Вконтакті – 2, Дуров – 2, групи – 2, значок – 2, інформація – 2, комунікація – 2, музика – 2, простота – 2, свобода – 2, зв’язок – 2, анонімність, ансамбль, безпека, чудовий, вайбер, відео, головна соціальна мережа, голос, дискорд, діти, запасний варіант, захист і швидкість і стабільність, заборонене, комфортно, сходи в бібліотеці, машина, мемасікі, моє життя, оперативність, підозріло, розвиток, розмови, стікер, соціальна мережа, телеграма, текст, телеграмммм, файл, телепрограма, телефон, це життя».
Ми бачимо, що «Телеграм» пов’язаний із спілкуванням, повідомленнями, листуванням і новинами. Це – інформація і комунікація, розмови, розвиток, канал і кращий месенджер, і це просто зручно, комфортно, це – оперативність і це – життя, а також захист і швидкість і стабільність. Він асоціюється з його засновником і корпоративною символікою – реакції Дуров і літачок. Також в асоціативному полі зустрічається багато реакцій зі сфери ІКТ – файл, вайбер, відео, Вконтакті, чат, групи, текст, соц. мережа. Однак деякі його не знають або негативно ставляться – 95 відмов від реагування, в асоціативному полі реєструються також реакції – не цікавлюся, не знаю і це підозріло.
На аналогічний Телеграму месенджер «ВатсАп» ми отримали такі реакції: ««–» – 145, месенджер – 49, спілкування – 39, дзвінки – 8, зелений – 7, не користуюся – 6, листування – 5, пора на пенсію – 5, повідомлення – 5, не знаю – 4, відеозв’язок – 3, родичі – 3,
сім’я – 3, телефон – 3, чат – 3, іконка ват сапа – 2, Телеграм – 2, формальність – 2, що це? – 2, Iphone, ватсап, безкоштовно, вайбер, питання, Віра Миколаївна, захищеність, діалог, друзі, знайомства, є, камера, картинки, хтось там ще сидить?, сміття, місце для тих, кому за 40, на пару хвилин, нічого, нудно, номера, листівки, перші голосові повідомлення, популярніше за кордоном, користь, рідко, робота, минуле, зв’язок, соц. мережа, видалити, зручно, фотки, шифр».
Найперший висновок за наведеними асоціаціям – цей сервіс є практично невідомим більшості інформантів (кількість відмов від реагування вкрай висока (145)). Він також визначається як месенджер, це – спілкування, і повідомлення, і відеозв’язок. Це – телефон, діалог і зв’язок. Він пов’язаний з сім’єю та родичами, друзями і знайомствами. Він також асоціюється через функціонал: відеозв’язок, зелений, чат, телефон, захищеність, популярніше за кордоном. Також, як і Телеграм, він асоціюється зі словами з семантичного кластера ІКТ – шифр, соц. мережа, вайбер, захищеність, Iphone. І він викликає неоднозначну реакцію (як позитивну – користь, безкоштовно, зручно, так і негативну – нічого, нудно, сміття, на пару хвилин, хтось там ще сидить?, місце для тих кому за 40).
На іменник «Ютуб» були отримані такі реакції: «відео – 98, блог – 55, музика – 35, пора на пенсію – 34, розвага – 25,
відпочинок – 14, смітник – 4, серіал – 4, смішно – 4, фільми – 4, блогери – 3, дозвілля – 3, цікаве відео – 3, інформація – 2, стрічка – 2, багато корисного – 2, реклама – 2, «+», «-», англійська, відео, інтерв’ю, бачив, говорилка, нерозумно, запити, гроші, зомбі, іноді, іконка ютуба, цікаві телепередачі, зіпсувався, канал, найкраща річ в інтернеті, світ, поїхали, освітні відео, корисно, перегляд, розвиток, звалище ідей у форматі ідей, набрід ідіотів і улюблених пісень, соціальний майданчик, щастя, туб, телевізор багатоканальний, творчий майданчик, убивство часу, тумблер, утопія шоу, харашо!, шоу».
За асоціативним полем, отриманим на одному з найпопулярніших сервісів соціальних медіа – каналу Ютуб, ми бачимо, що він визначається як відео, блог, стрічка, він пов’язаний з музикою, інформацією, дозвіллям, відпочинком, фільмами та розвагами. Там багато корисного і реклами. Є освітні відео. Він також

забарвлений як в позитивні (багато корисного, цікаві телепередачі, щастя, найкраща річ в інтернеті, корисно), так і негативні тони (убивство часу, звалище ідей у форматі ідей, набрід ідіотів, говорилка, нерозумно, зомбі, зіпсувався). І він також асоціюється через свій функціонал: відео, гроші, соціальний майданчик, улюблені пісні, перегляд, запити, інтерв’ю, тумблер, канал.
Соціальна мережа «Пінтрест» дала такий асоціативний ряд:
««–» – 225, картинки – 12, не знаю – 11, натхнення – 7, що це? – 7, пора на пенсію – 5, фото – 5, арт – 4, колекція (зображень) – 4, видимість – 3, ідеї – 3, краса – 2, мода – 2, програма – 2, малюнки – 2, хрень – 2, естетика – 2, БМВ, JOJO, завтра, інтерес, книги, пензлик, концепти, стрічка із зображеннями, багато-багато фотографій, ведмідь, манікюрчик допомагає підібрати, не стикався, шпалери, нічого, пейнтбол, пошук, піаніст, добірка, корисне, порожнеча, рецепт, проекти, звалище фотографій, подія, трест, таке, соціальний майданчик, туторіали, зручності і графічний контент усього світу, щось творче, я натурал».
За наведеними реакціями стає зрозумілим, що ця соціальна мережа у більшості інформантів або не викликає ніяких реакцій, або її не знають зовсім (реакції що це?, не знаю, не стикався). Однак деякі інформанти визначають її подібно мережі Інстаграм: багато-багато фотографій, звалище фотографій, зручності і графічний контент усього світу, стрічка із зображеннями. Це арт колекція зображень і краса, естетика; там є рецепти, проекти і пензлики. Негативних реакцій зустрілося на цю соціальну мережу досить мало: нічого, хрень, порожнеча.

Goroshko, O.I. (2005). Problema provedeniya svobodnogo assotsiativnogo eksperimenta [The problem of conducting a free associative experiment]. Izvestiya Volgogradskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta – Izvestiya of Volgograd State Pedagogical University, 3, 53–61 [in Russian].
Leontyev, A.A. (1989). Psikholingvistika [Psycholinguistics]. Tendentsii razvitiya psikhologicheskoy nauki [Trends in the Development of Psychological Science]. Moscow [in Russian].
Leontyev, A.A. (2003). Osnovy psikholingvistiki [Fundamentals of psycholinguistics]
(3nd ed.). Moscow: Smysl; Saint Petersburg: Lan [in Russian].
Obrazovaniye 2.0: kak zainteresovat uchenika v 21 veke? [Education 2.0: how to rouse a student`s interest in the 21st century?]. (2017). Retrieved from https://nv.ua/ ukraine/goglobal/obrazovanie-2-0-kak-zainteresovat-uchenika-v-21-veke-756793. html [in Russian].
U?mtseva, N.V. (Ed.). (2000). Yazykovoye soznaniye i obraz mira [Linguistic consciousness and the image of the world]. Moscow: Institute of linguistics Russian Academy of Sciences [in Russian].
Altmann, G. (Ed.). (2002). Psycholinguistics: critical concepts in psychology
(Vols. 1–6). London and New York: Routledge. Taylor & Francis Group.
Davis, L. (2018). The Impact of Social Media in Education: Student Engagement Tactics. Retrieved from https://www.schoology.com/blog/impact-social-media- education-student-engagement-tactics
Demirdag, S. (2016). Examining the computer attitudes and Internet attitudes of substitute teachers: self-con?dence towards ICT. International journal of psycho- educational sciences, 5(2), 87–98.
Evans, Rh., & Nygaard, C. (2019). E-learning 1.0, 2.0, and 3.0 in Higher Education
(Learning in Higher Education series). Libri Publishing, Amsterdam.
Harley, T. (2005). The psychology of language. From data to theory (2nd ed.). Hove and New York: Taylor & Francis Group.
How tech and social media have changed the face of education. (2018). Independent News for International Students. Retrieved from https://www.studyinternational. com/news/tech-social-media-changed-face-education/
Hussain, F. (2012). E-Learning 3.0 = E-Learning 2.0 + Web 3.0. LIADIS International Conference on Cognition and Exploratory Learning in Digital Age (CELDA, 2012) (pp. 11–18). Celda.
Internet. Statistics and Market Data about the Internet. (2019). Retrieved from https:// www.statista.com/markets/424/internet/
Internet World Stats. (2019). Usage and Population Statistics. Retrieved from https:// www.internetworldstats.com/stats.htm
Jones, V., Jo, J.H., & Philippe, A.M. (2007). Future schools and how technology can be used to support Millennial and Generation-Z Students. ICUT 2007, 1st International Conference of Ubiquitous Information Technology (pp. 886–891).
Keats, D., & Schmidt, J. (2007). The genesis and emergence of Education 3.0 in higher education and its potential for Africa. First Monday, 12(3). https://doi. org/10.5210/fm.v12i3.1625

Liu, I.F., & Ko, H.W. (2019). Roles of paper-based reading ability and ICT-related skills in online reading performance. Reading and Writing, 32(4), 1037–1059. https://doi.org/10.1007/s11145-018-9892-z
Perrin, A., & Anderson, M. (2019). Share of U.S. adults using social media, including Facebook, is mostly unchanged since 2018. Pew Research Center. Retrieved from https://www.pewresearch.org/fact-tank/2019/04/10/share-of-u-s-adults-using- social-media-including-facebook-is-mostly-unchanged-since-2018/
Preparing 21st century students for a global society. (2012). Washington, DC: National Education Association.
Tîrziua, A.M, & Vrabie, C., (2015). Education 2.0: E-Learning Methods. Social and
Behavioral Sciences, 186, 376–380. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.04.213 Traxler, M.I., & Gernsbacher, M.A. (Eds.). (2006). Handbook of psycholinguistics
(2nd ed.). New York: Academic Press.
Trevisan, P., & Garcia, A. (2019). Systematic functional grammar as a tool for experimental stimulus design: new applicable horizons in psycholinguistics and neurolinguistics. Language sciences, 75, 35–46. https://doi.org/10.1016/j. langsci.2019.101237